У вишитій сорочці я сьогодні)
Милуюсь вишитим у хмари небом,
Шлю молитви в його безодню
Про те, що всім нам нині дуже треба.
У вишиванці чуйно я вслухаюсь,
Як вишиває вітер пелюстками:
«Ти знай – я неодмінно дочекаюсь!»…
І вишиває цьомчик дитинча на щічці мами.
І сонце вишите верхівками тополі,
І мріями ми вишиваєм далечінь,
І вишите волошками пшеничне поле,
І вишиють зірки нам мирну височінь!
Людмила Бичик