Практичний психолог Людмила Бичик у ЧПЛЗТ працює з 2008 року.

Психологічна служба в ліцеї є складовою державної системи охорони психологічного здоров’я громадян України і діє з метою виявлення і створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Вона забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психічного розвитку особистості, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, статевих, інших індивідуальних особливостей, створення умов для самовиховання і саморозвитку, сприяє виконанню вихивних й освітніх завдань навчально-виховного закладу. Особливої уваги приділялося психолого–педагогічному супроводу застосування інноваційних технологій у навчально–виховному процесі.

Основною метою діяльності психологічної служби є:

  • психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я всіх його учасників, адміністрації, педагогів, батьків, учнів;
  • забезпечення соціально-психологічного супроводу навчання і виховання дітей;
  • психологічна профілактика та превентивна освіта щодо попередження негативних явищ та девіантної поведінки серед молоді;
  • надання соціально-психологічної допомоги дітям, які знаходяться у скрутних життєвих обставинах, дітям-сиротам;
  • здійснення соціально-психологічної просвіти учасників навчально-виховного процесу;
  • формування здорового способу життя.
  • психологічна допомога постраждалим, переселеним, членам їх сімей і родинам, загиблих в ході АТО.




ЯК ПОДБАТИ ПРО СВОЄ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: 5 КОРИСНИХ ЗВИЧОК НА КОЖНИЙ ДЕНЬ

Піклуватись про своє психічне здоров’я так само важливо, як і про фізичне. Хороша новина: вони тісно пов’язані, тож фізичні вправи, сон та харчування мають позитивний ефект і для тіла, і для психіки. Дотримуйтесь цих корисних звичок, і ваше життя буде в гармонії.

Звичка перша: достатньо спати. Наш мозок не здатен безперервно сприймати інформацію: йому потрібен час, щоб опрацювати й засвоїти її. Недавні дослідження показали, що під час сну мозок очищається від продуктів метаболізму, що накопичилися протягом дня. Це необхідно для того, щоби вдень ми почувалися бадьорими і були уважними.

Прийміть той факт, що на справи у вас є 16 годин на добу, і не намагайтесь додати пару годин за рахунок сну. Бути млявим, відчувати туман в голові, збільшувати ризик розвитку у себе діабету, деменції, ожиріння і хвороби серця, які спричиняє хронічне недосипання, – сумнівна оптимізація.

Ось кілька порад, які зроблять ваш відпочинок вночі приємним і якісним:

спіть 7-9 годин на добу в один і той же час; не намагайтесь відіспатись на вихідних: вчені довели, що спроби компенсувати дефіцит сну лише шкодять здоров’ю; якщо ви з ранку до вечора працюєте сидячи, ввечері виходьте на пробіжку або прогулянку; зменшіть кількість екранного часу перед сном. Для розваги або інтелектуальної активності краще обрати книгу; замініть каву або алкоголь перед сном на трав’яний чай.

Звичка друга: збалансовано харчуватися Наш мозок займає всього 2% від ваги тіла, але споживає 20% енергії організму. Щоб функціонувати, йому потрібно багато ресурсів, які ми отримуємо разом з продуктами харчування. Їжа має безпосередній вплив на наш мозок, а отже — і настрій.

Вчені відносно недавно почали досліджувати вплив харчування на психічне здоров’я і ось кілька рекомендацій, які існують на сьогодні:

раціон харчування повинен задовольняти потреби організму в вітамінах, мінералах і калоріях; вживайте продукти з цільного зерна, рибу з омега-3 жирними кислотами (оселедець, скумбрія, лосось, сардина), горіхи, гарбузове та лляне насіння, чорниці, смородину, броколі, томати; зменшуйте вживання перероблених харчових продуктів: тих, що були законсервовані, термічно оброблені і підготовлені до тривалого зберігання перед споживанням. До них належать напівфабрикати, консерви, ковбаси, снеки, випічка; відмовтесь від цукру. Глюкоза потрібна для таких функцій мозку як мислення, пам’ять і навчання. Але в продуктах, які ми споживаємо щодня, міститься набагато більше цукру, ніж нам потрібно. Його надлишок приводить до поступового погіршення пам’яті та когнітивних функцій.

Звичка третя: бути фізично активними Як йшлося вище, фізичні вправи покращують сон, але користь фізичної активності для психічного здоров’я цим не обмежується. Доведено, що люди, які регулярно виконують вправи, мають менший рівень стресу. Завдяки спорту загострюється пам’ять і концентрація, нормалізується вага тіла і покращуються самооцінка. І не лише завдяки спорту! Робота в саду, прибирання вдома або прогулянка з роботи додому працюють не гірше.

Звичка четверта: товаришувати Якщо у вас є кілька друзів, з якими ви регулярно зустрічаєтесь і спілкуєтесь, ви вже робите своєму психічному здоров’ю величезну послугу. Якщо немає – час будувати такі стосунки. Мова не про те, щоб додати у друзі тисячу малознайомих людей у соцмережах. Будуйте відносини, в яких панують взаємна довіра й підтримка, де вас приймають за хороших і поганих обставин. Такі відносини дають відчуття щастя, призначення і впевненості – а це захисні вежі вашого психічного здоров’я.

Звичка п’ята: обирати змістовні справи Кожен по-своєму розуміє поняття “змістовні справи”. Для одних це робота, для інших – хобі, для третіх – волонтерство. Список можна продовжувати, але у всіх цих занять є спільна риса: вони приносять задоволення, надихають і надають життю сенсу.

Пригадайте, коли ви із задоволенням прокидалися вранці — енергійні, в очікуванні чогось особливого. Це могла бути подорож в нові місця, концерт улюбленого артиста чи похід з друзями в кіно. Або пригадайте стан, коли заняття поглинало вас, ви були наче в потоці, не відчували ані втоми, ані плину часу. Наприклад, за читанням книги, малюванням або грою в футбол. Це і є ваші змістовні справи. Знаходьте в своєму житті час для себе і таких речей, особливо, коли відчуваєте, що через стрес, рутину або негативні думки світ довкола починає втрачати кольори.


ЯК ПОПІКЛУВАТИСЯ ПРО СЕБЕ ГРАМОТНО: КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вплив умов дистанційного навчання на наше психічне здоров’я та самопочуття не варто недооцінювати. Життєва ситуація, у якій ми опинилася є не звичною для усіх нас, вона мобілізує в нас сили, щоб справлятися з власним стресом та підтримувати значимих для нас людей.
Психологічна підготовка дистанційного навчання полягає в створенні оптимального функціонального стану,  що дозволить найкращим чином організувати свою діяльність, почувати себе комфортно.

Аби досить швидко зняти зайву нервово-м’язову напругу і оптимізувати свій функціональний стан виконати, наприклад, дихальні вправи. Для занять на перших порах бажано використовувати відокремлене місце, щоб виключити перешкоди з боку інших осіб; потім, у міру освоєння цими вправами, можна займатися в будь-якому місці, навіть при великому скупченні народу. Потрібно сісти зручніше, заплющити очі і, наскільки це можливо, розслабити м’язи. На першому етапі занять дихання повинно бути природним і невимушеним – не слід втручатися в його ритм і глибину, а тільки стежити за потоками повітря, що входять в організм і покидають його. Звичайно потрібно кілька хвилин, щоб повністю зосередитися на диханні – для цього рекомендується розглядати цей процес, як би спостерігаючи себе «з боку», що дає максимальний заспокійливий ефект.

Коли ж виникають труднощі з організацією своєї діяльності, з планувагнням часу – раджу скористатися матрицею Ейзенхауера – одним з методів тайм-менеджменту для визначення пріоритетів справ дня. Виглядає матриця як чотири квадрати, які утворюються при перетині осей “Важливо – Неважливо” по горизонталі і “Терміново – не Терміново” по вертикалі.

Як використовувати цю матрицю? Просто розподіліть туди свої справи (наприклад, справи у відповідності з їх важливістю і терміновістю.

Рекомендую дотримуватись таких важливих правил:

  • фільтрувати інформацію, аби не перевантажувати себе, свій мозок зайвим;
  • не починати нову справу, не закінчивши попередню;
  • планувати справи заздалегідь (від довгострокових до короткострокових, а складні при цьому зручніхе розділити на складові);
  • -дотримуватися порядку, щоб легко знайти необхідне, не гаючи зайвого часу та сил;
  • адекватний відпочинок, без якого ефективна робота просто буде неможливою;
  • облаштуйте собі зручне робоче місце, котре буде вам подобатись;
  • робіть фізичні вправи – 10-хвилинна перерва на розминку зарядить вас ендрофінами, які підтримують стресостійкість і тонус;
  • відзначайте прогрес – пригальмуйте й озирніться назад, оцінивши роботу, яку вже виконали, та її важливість для ключової мети;
  • заохочуйте себе за виконану роботу – пообіцяйте собі винагороду за докладені зусилля і результат. Це може бути як дрібниця, аби приємна;
  • тренуйте мислення, увагу, уяву, пам’ять – чим більше розвинуті у вас ці когнітивні функції, тим краще ви володієте собою. Відповідно, процес самомотивації буде проходити легше;
  • мінімізуйте вплив відволікаючих факторів. Постійне оновлення стрічки новин створює ілюзію контролю над ситуацією. Так ми знижуємо рівень тривожності, вважаючи “знаємо – значить контролюємо”. Але це не більше, ніж ілюзія. Ми здатні управляти лише власною поведінкою та реакціями на ситуацію. Крім того, погані новини зранку можуть вплинути на наш настрій та уповільнити процес входження в робочий ритм. З позицій продуктивності найкращий час для ознайомлення з новинами – не раніше, ніж через годину після завершення роботи, і не пізніше, ніж за 2 години до сну;
  • не приховуйте та обговорюйте свої думки чи емоції щодо режиму та завдань тощо. Багато проблем психічного здоров’я загострюються під час перебування в умовах самоізоляції. На разі достатньо багато інформації про зростання тривожних та депресивних розладів, проте інша сторона залишається не помітною за межами родин – сімейні стосунки. Проблеми у сімейних та соціальних стосунках є одним з найпоширеніших наслідків перебування людей в умовах обмеження свободи;
  • щоб зменшити напругу й знизити ризик виникнення конфліктів, говоріть з рідними або тим, кому довіряєте. Нормально відчувати пригнічення, занепокоєння, розгубленість, страх чи гнів. Водночас недомовки й очікування, що хтось прочитає наші думки, тільки підсилюють недовіру та руйнують почуття безпеки. Говорити про свої емоції не свідчить, що ви слабка чи егоїстична людина, а навпаки – є ознакою емоційної компетентності.

  Розвиваймо вміння грамотно дбати про себе.


ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ, АБО РОБИМО СВОЄ ЖИТТЯ ЩАСЛИВИМ ЩОДНИНИ!

Чи хочу бути щасливою/щасливим?..

Чи потрібне мені щастя?..

Чи маю готовність його здобувати?.. – ТАК!

– А чи знаю, як це робити?..

ЧИТАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НИЖЧЕ))

  Кожен розуміє, що неабияк важливо формувати вправильний спосіб мислення й позитивний настрій. Варто усвідомлювати, як ми сприймаємо навколишній світ. Ставлячи правильні запитання, можна не тільки отримати потрібну інформацію, а й заохочувати поведінку, яка принесе позитивні зміни та сприятиме найкращому використанню доступних ресурсів, що пропонуються життям.

Як кажуть, куди думка – туди й енергія.

Один зі способів навчитися розвивати позитивний спосіб мислення та світогляд у цілому, а також ефективно їх використовувати, – це аналізувати все чесно та ставити особливі навідні запитання. Це означає, що слід усвідомити значення позитивного способу життя та вчитися приймати й отримувати максимальну користь із того, що ми маємо.
Ставте собі такі глибокодумні запитання, щоб  допомагати розвитку здорового мислення. Це допоможе краще пізнати та розуміти себе.

  1. Які п’ять слів найкраще описують мене?

Це запитання спрямоване в ту сферу, де ми добре знаємо себе й маємо  уявлення про те, що інші люди думають про нас. Воно дає хороший орієнтир, де ми перебуваємо у своєму маленькому світі, що є важливою частиною формування правильного уявлення про самого себе.

  1. Яке заняття робить мене щасливим/щасливою?

Сенс цього запитання полягає в тому, щоби звернути нашу увагу на те, що змушує її відчувати нас щасливими, та прояснити, що ми можемо самостійно збільшувати час занять тими справами, які приносять найбільшу радість. Слід сподіватися, що це навчить нас продовжувати ту діяльність, хобі й навіть кар’єру, які будуть робити нас щасливими  протягом усього подальшого життя.

  1. Що я вмію робити таке, чому можу навчити інших?

Це запитання переслідує мету усвідомити, що життя не зосереджене виключно на нас, наших власних інтересах і тому, що ми можемо отримувати від інших людей. Життя торкається всіх нас, і ми повинні вміти допомагати один одному.

Дане запитання допоможе відчувати себе значущою й підвищить самооцінку. Це нагадає, що ми важливі в цьому світі, нам є що запропонувати іншим людям. Коли людина відчуває себе унікальною (у хорошому розумінні цього слова) і знає, що їй є що запропонувати, вона розвиває почуття власної гідності, її впевненість у собі поступово зростає, до того ж вона з більшим завзяттям починає вчитись.

  1. Яка подія з тих, що коли-небудь траплялися зі мною, є для мене найпрекраснішою/жахливою?

Життя не завжди сонячне й безтурботне, але й не все в ньому так похмуро й невтішно. Життя – це поєднання щасливих і сумних миттєвостей, і це робить його таким цікавим і багатогранним.

Люди повинні зрозуміти це якомога раніше, щоб морально підготуватись до життя. Це запитання спрямовує людину на усвідомлення зазначених фактів. Воно допомагає усвідомити (на власному досвіді), що погане не триває вічно.
Після бурі завжди виходить сонце, і його неймовірне тепло, зігріваючи наші серця, змушує відчувати себе просто чудово. За допомогою цього запитання ви також отримуєте цінну інформацію про те, подолання якого переживання найбільше потребуєте зараз і, відповідно, яку допомогу ви можете собі запропонувати, надати.

  1. Який урок я виніс / винесла із кращої/гіршої події свого життя?

Старе прислів’я каже, що досвід – це найкращий учитель, і це правда. Важливо, щоб люди брали уроки із власного досвіду (як позитивного, так і гіркого), а також з досвіду інших людей.

Це запитання – один з найкращих способів досягти прогресу в цьому напрямі, а також спосіб навчитися брати найкраще з будь-якої ситуації. Коли людина вчиться на своєму досвіді, це означає, що вона навряд чи повторить ті ж самі або подібні помилки в майбутньому.

  1. Що найбільше стане в пригоді мені в майбутньому житті з того, що я зараз вивчаю / роблю?

Це запитання розвиток здатності прислухатись до голосу своєї совісті, а також про те, що конкретно необхідно зробити просто зараз, щоб уміти прямувати за її вказівками.

Коли людина розуміє цінність набутих знань і того, як ці знання допоможуть їй у майбутньому, це може мотивувати її на отримання реального задоволення від читання, навчання та процесу пізнання, будь-якої діяльності.
7. Якби я міг / могла здійснити подорож у часі на три роки назад і побачити себе молодшим / молодшою, яку пораду я дав / дала б самому / самій собі?

Це запитання може привести до веселої розмови, яка допоможе нам дізнатися про ті проблеми минулого, які шкодили, і звернутись до них, щоб розвивати здатність учитись на своїх помилках. Запитання відкриває безмежні можливості щодо того, як слід боротися з неприємностями й розчаруваннями в житті, допоможе зрозуміти зміст приказки «Свої біди перетворюй на перемоги».

  1. За що я найбільше вдячний / вдячна долі?

Це запитання змушує нас бути вдячними долі й більше орієнтуватись на яскраві сторони свого життя. Воно вчить розглядати події в перспективі, озиратись навкруги й цінувати те, що маємо: сім’ю, друзів, навчальний заклад, їжу.

У свою чергу, це сприятиме почуттю всеосяжного щастя, оскільки між вдячністю і щастям дуже тісний взаємозв’язок.

  1. Як я думаю, що відчуває інша людина?

Люди легко фокусуються виключно на своїх власних емоціях і переживаннях і нехтують почуттями інших людей. Однак, щоби будувати міцні взаємини й уникати непотрібних конфліктів у житті, важливо, щоб людина брала до уваги те, що відчувають у тій чи іншій ситуації інші люди, і проявляла розуміння та співчуття.

Допомагайте собі розвивати емпатію, співчуття, співпереживання,  цікавлячись тим, що відчуває інша людина. Людина стане більш співчутливою, щасливою з почуттям власної гідності, просто ставши більш уважною й чуйною. Вона буде вести більш багате, наповнене сенсом життя, думаючи про інших людей і допомагаючи їм.

  1. Як, на мою думку, повинно скластися моє життя в майбутньому?

Це запитання також спрямовує на думки про майбутнє і його планування. Воно допоможе обміркувати, ким, якою вона хоче бути і яким би хотіла бачити світ надалі.

  1. Хто із моїх друзів мені подобається найбільше? Чому?

Оточення має великий вплив на світогляд людини. Якщо ми знаходимось у суспільстві негативно налаштованих людей, наш власний настрій, швидше за все, теж зміниться і стане негативним. Якщо у нас позитивні друзі, ми самі наповнимось радістю й оптимістично подивимось на світ.

Згідно зі знаменитою фразою Джима Рона (всесвітньо відомого філософа бізнесу), усі ми схожі в середньому на п’ятьох осіб, з якими проводимо найбільше часу.

  1. Чим би я хотів / хотіла прославитись?

Це запитання налаштовує на думки про істинне значення успіху та про спадок, який хочеться залишити після себе. Чи полягає успіх у накопиченні великої суми грошей, чи ж він означає щось значно більше? За що хотілося б, щоб люди пам’ятали мене?

  1. Як би ти змінив світ, якби міг?

Дослідження показують, що очікування позитивного досвіду приносить більше щастя, ніж сам досвід.

Щаслива та людина, яка думає, що проблеми переборні, уміє ефективно вирішувати їх.

  1. Чим я можу допомогти людям уже сьогодні?

Оскільки життя як таке завдає багато болю, який приносять із собою хвороби, бідність, неуцтво й душевні страждання, важливо ставитись один до одного як до братів і сестер. Братерство – це те, чого в серці своєму потаємно прагне кожний з нас.

Бути братами й сестрами означає бути готовими допомогти один одному. Періодично ставте перед собою це запитання, щоб додати духу щедрості та шляхетності в повсякденне життя. Дослідження показують, що коли ми проявляємо милосердя, віддаємо щось, синтезуються окситоцин та ендорфіни, які забезпечують нам стан радості та щастя.

  1. Якби я міг / могла ввести одне правило, якого повинні б дотримуватись усі люди у світі, яким би воно було? Чому?

Це запитання звертає увагу на те, що ми живемо у світі із правилами та обмеженнями, яких зобов’язані дотримуватися, щоб забезпечити порядок і послідовний, упорядкований хід подій. Правила призначені не для того, щоб карати нас, а для того, щоб допомогти нам жити та взаємодіяти з іншими людьми найкращим чином. І ми їх можемо створити. Просто зараз!

Робімо своє життя щасливим щоднини!


ВЧИМОСЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ

Нерідко відчуваю чималі труднощі, намагаючись прийняти правильне рішення. Вам це знайомо? Якщо так, я знайшла, чим ми можемо собі допомогти. Трошки заморочитись – і таки діє!))

Квадрат Декарта

Це проста техніка прийняття рішень. Її суть полягає в тому, що потрібно розглянути проблему / ситуацію, відповівши на такі 4 питання: 1. Що буде, якщо це станеться? (Що я отримаю, плюси від цього.) 2. Що буде, якщо цього не відбудеться? (Все залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного.) 3. Чого НЕ буде, якщо це станеться? (Мінуси від отримання бажаного.) 4. Чого НЕ буде, якщо це НЕ станеться? (Мінуси від неотримання бажаного.) З цим питанням будьте уважні, тому що мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. І відповіді можуть бути схожі на відповіді першого питання. Не допускайте цього. Чому ця техніка працює? Справа в тому, що в ситуації, що вимагає рішення, ми часто зациклюємось на одній позиції: що буде, якщо це станеться? За допомогою «квадрата Декарта» можна розглянути одну і ту ж ситуацію відразу з 4 різних сторін.

Усім досягнень і звершень!

Будьте здорові, бережіть себе, дбайте про найдорожче!